Понедельник, 21-Август-2017, 17:54
Ивановка (Стягаиловка)
Вы вошли как Гость | Группа "Гости"Приветствую Вас Гость | RSS
Меню сайта
Категории раздела
История [4]
Образование и культура [2]
Бизнес и финансы [0]
Власть и политика [2]
Туристическими тропами [1]
Разное. [2]
Связь и Интеренет [1]
Прочитай и улыбнись! [0]
Устами уроженцев села Ивановка [2]
Здоровье [0]
Фото на сайте
Видео

Танец Дедов морозов 2013

Наша школа

00:03:12
2 0 0.0
Друзья сайта
Семеновка - наш город!
Новости друзей
Наша кнопка
Мы будем вам признательны, если вы разместите нашу кнопку у себя на сайте

Описание сайта

Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 69
Статистика



Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Новости » Статьи » Разное.

Світла пам'ять не згасне ніколи!
     Бути вчителем молодших класів – велика відповідальність. Адже в процесі роботи він повинен не тільки навчати маленьких школяриків, а й майже замінити їм маму й тата на час перебування в школі. Може, саме тому перша вчителька зостається в пам’яті, бо вона вкладає в тебе всю свою душу й серце.
      Згадуючи своє раннє дитинство, навчання в початковій школі, кожен з нас неодмінно побачить у своїх думках образ світлої, лагідної першої вчительки. Цією людиною стала для мене Єрашова Віра Миколаївна, що серйозно і відповідально поставилася до нас, ще таких малих та кумедних, з самого початку.
      О, скільки приємних та радісних моментів у житті нашого класу пов’язано саме з нею! Ми вперше спробували присмак азарту та суперництва, коли Віра Миколаївна почала виставляти зошити на дошку пошани за каліграфію та відмінні оцінки. Завжди з нетерпінням чекали того моменту, коли до нас на урок разом із учителькою музики Галиною Семенівною загляне і наша «перша шкільна мама», та буде разом з нами водити хоровод під пісню «Подоляночка». Всім класом кожного ранку бігали біля підвіконь та поливали квіти, щоб ні в якому разі не засмучувати її нашою неуважністю. А ще, добре знали, що квіти, які квітнуть, а не просто зеленіють, приносять їй велику радість. Навіть Дні Народження наші однокласники прагнули відсвяткувати з нею, всі разом у класі. Ми приносили шоколадку, клали їй на стіл, а вона розподіляла її між всіма і раділа разом з нами.
      Вона була учителем від Бога! Напевне, бажати кращого було б безглуздо, адже Віра Миколаївна дала нам все, про що б ми тільки могли мріяти: впевненість у власних силах, підтримку, любов, віру в те, що всі разом ми – сильніші.
      Низький уклін і безмежне спасибі за те, що саме Ви провели нас по стежці дитинства та допомагали встати кожному, хто спіткнувся. Ми назавжди запам’ятаємо Вас такою, якою Ви були з нами – веселою, енергійною, дотепною, але в той же час строгою і справедливою!
      Але ніхто не може передбачити чи попередити наше майбутнє, і цей факт є плачевним. Дуже шкода, що Вас більше нема з нами і що на черговий перший та останній дзвоник ми не подаруємо Вам квітів… Квітами ми встелемо лише могилу, яка навічно забрала Вас, таку світлу й безмежно добру…

Світла пам'ять не згасне ніколи,
І не вдасться нікому забуть,
Як вели Ви нас стежкою в школу,
А в думках вистилали нам квітами путь!...


Источник: http://vk.com/kaprizko_o
Категория: Разное. | Добавил: Vasya_ya (27-Май-2012) | Автор: Nastya Starosek E W
Читателей: 604 | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа
Погода
Праздник дня
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Оплата услуг
Курс валют
Поиск
Реклама
Реклама
Реклама
Вверх WMZONA.COM - Раскрутка сайта. Получить кредит в WebMoney
© 2011-2017Сайт создан в системе uCoz